Опис досвіду

Вступ

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. було ознаменовано в історії людства новим етапом розвитку – побудовою інформаційного суспільства, що спричинило появу нових суспільних потреб, зокрема в галузі освіти.

         Модернізація сучасної школи передбачає орієнтацію навчання не лише на засвоєння учнем певної суми знань, але й на розвиток його особистості, його пізнавальних і творчих здібностей. Саме тому освітній процес має бути організований таким чином, щоб учні могли не лише адаптуватися в швидко змінюваному світі, але й були спроможні його перетворити, тобто не лише володіти знаннями, але й уміти застосовувати їх під час самостійної наукової, дослідницької й творчої діяльності.

         У наш час процес навчання – це сприяння інтелектуальному вдосконаленню учнів, розвитку дослідницьких умінь і навичок шляхом експерименту, систематизації та конкретизації. Даний підхід забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини, допомагає учневі стати самодостатнім.

На основі визначених напрямів (соціальні, мотиваційні та функціональні компетентності) закон України «Про освіту», Державна національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі, загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти передбачають орієнтацію навчання на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити проблеми в професійному й соціальному житті.

1. Актуальність дослідницької діяльності

Застосування дослідницької діяльності під час уроків української мови і літератури один із пріоритетів сучасної освіти. Пошукова активність – одна з умов, що дозволяє виховувати у школярів жагу до знань і прагнення до відкриття.

Дослідницькі пріоритети в навчанні юного покоління стали предметом пильної уваги таких визначних українських педагогів-новаторів, як: О.В.Заболотний, Я.Чепіга, А.Музиченко. На винятковій цінності пошукових прийомів і методів у навчанні наголошували також А.Герд, І.Каптерєв, Т.Кудрявцева, П.Блонський, А.Алексюк, В.Андрєєв та інші, тому що, як підкреслює М.Кларін, сучасна школа покликана організовувати навчання, здатне підготувати учнів до перетворення знань в інструмент творчого освоєння світу.

Дослідницька діяльність на уроці і в позаурочний час відкриває безліч можливостей для досягнення успіху. Саме тому я зацікавилася й стала упроваджувати в роботі дослідницьку діяльність школярів як запоруку формування особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути щасливою людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, з яких завжди зможе знайти вихід.

2. Теоретична основа дослідницького методу навчання

Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички,  здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

         Термін «дослідницький метод», запропонований Б.Є.Райковим у 1924 році, було визначено як «метод умовиводу від конкретних фактів, що самостійно спостерігають учні або відтворюють у досліді». У педагогічній літературі використовують інші назви цього методу – пошуковий, евристичний, лабораторно - евристичний тощо.

         Дослідницьким методом можна називати організацію навчання, за якою учні виступають у ролі дослідників, тобто самостійно виокремлюють та визначають проблему, формулюють гіпотезу, знаходять методи її розв’язання, спираючись на відомі дані; аналізують, порівнюють та оцінюють отримані результати, роблять висновки й узагальнення, усвідомлюють провідні ідеї та поняття, а не одержують їх у готовому вигляді.

         Метою дослідницького методу навчання є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення.

Об'єктом вивчення є дослідницький метод навчання, а предметом – застосування дослідницького методу навчання школярів на уроках української літератури.

Важливо пройти з учнями шлях від цікавості до зацікавленості, тому вважаю, що варто максимально використовувати місцевий матеріал як об’єкт дослідження. Адже усвідомлення того, що важливе знаходиться поруч, а не тільки десь далеко, додає дітям впевненості та сприяє зацікавленості. Вважаю, що у системі роботи з обдарованими школярами проектна діяльність займає важливе місце. Вона набуває пошукового, дослідницького характеру, спрямовується на розуміння суті понять i явищ, осмислення ідей i концепцій, сучасних проблем сьогодення в різних галузях знань.

Сутність дослідницького методу полягає в організації вчителем пошукової, творчої діяльності учнів з розв'язання нових проблем і проблемних ситуацій. Назва цього методу передбачає досконале засвоєння учнями досвіду творчої діяльності. Дослідження психологів показали, що участь учнів у частковому вирішенні творчих проблем не приводить до формування вмінь досліджувати й аналізувати цілісні задачі. Цілісна задача вимагає вмінь: аналізувати її умову відповідно до поставлених вимог, перетворювати проблему в ряд окремих проблем, складати план та етапи вирішення проблеми, формувати гіпотезу, перевіряти отримані результати теоретично й експериментально тощо. Дослідницький метод є основним методом навчання та збагачення досвіду творчої діяльності.

         Метод спрямований на засвоєння учнями всіх етапів проблемно-пошукової навчальної діяльності, розвиток дослідницьких умінь, аналітичних і творчих здібностей. Слід наголосити, що всі етапи проблемно-пошукової діяльності здійснює учень, моделюючи процес наукового дослідження й одержуючи суб’єктивно новий результат.

         У практичній діяльності на уроках української мови та літератури використовувати дослідницький метод навчання можна на різних етапах уроку, проте реалізація цієї моделі завжди вимагає від учителя таких дій:

- ставити перед учнями навчальні завдання в зрозумілій і цікавій формі;

- виконувати функції координатора та партнера пошукових дій учнів,  допомагати окремим школярам і групам, диференціюючи зміст допомоги;

- уміти поставити перед учнем проблему, стимулювати творче мислення за допомогою запитань;

- коректно виправляти помилки, яких припускаються учні, шукаючи гіпотез або їх підтвердження;

- спрямовувати учнів самостійно опановувати різні джерела інформації;

- пропонувати свою допомогу лише в тих випадках, коли діти не можуть самостійно зробити висновки.

Основними функціями дослідницького методу є виховання пізнавального інтересу; створення позитивної мотивації навчання та освіти; формування глибоких, міцних і дієвих знань; розвиток інтелектуальної сфери особистості; оволодіння (на елементарному рівні) методами наукового пізнання; розвиток пізнавальної активності і самостійності.

3. Технологія досвіду

На мою думку, процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми – складання плану роботи – підбір джерел і літератури – знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження – відбір та оцінка фактів – обробка та систематизація зібраного матеріалу – написання роботи – її рецензування і доопрацювання – остаточне редагування та оформлення – захист роботи. Впровадження методу дослідження передбачає активне використання проектної технології.

Працюючи над проблемою, ставлю такі завдання:

- сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;

- розвивати творчі здібності учнів;

- формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;

- створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;

- розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися вис­ловлювати власні думки;

- використовувати інтерактивні методи навчання;

- виявляти та максимально розвивати індивідуально значу­щі позитивні нахили кожного школяра;

- застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;

- орієнтувати учнів на дослідницьку, проектну роботу  на уроках.

Навчаючи методиці дослідження, консультую учнів у процесі виконання роботи, розв’язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінюю отримані результати. Вважаю, що у здійсненні продуктивного наукового дослідження слід обов’язково поєднувати керовану науково-дослідницьку діяльність з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

         В умовах дослідницького методу навчання керування діяльністю учнів на уроках української мови та літератури здійснюю за допомогою системи спеціальних завдань, що спонукають до самостійного пошуку відповіді, допомагають сформулювати гіпотезу, зробити висновок. Процедура виконання цих завдань сприяє розвитку таких дослідницьких умінь, як виділення об’єкта дослідження, висунення попередніх гіпотез, узагальнення результатів, вибір методів та оцінка їх ефективності, характеристика нової якості, аналіз ступеня реалізації мети, критичне визначення недоліків.

         У процесі дослідницької діяльності перевагу надаю активним прийомам навчання, різноманітним завданням творчого й пошуково-дослідницького характеру, як-от:

- дослідження – пошук (наприклад, дослідження-пошук шестикласників «Духовні джерела формуванняО.Довженка як особистості і як митця за повістю «Зачарована Десна»» Додаток 1);

- дослідження – аналіз (дослідження-аналіз десятикласниками жанрових особливостей та провідних тем прози Ольги Кобилянської. Додаток 2 Ольга Кобилянська. Життя і творчість, формування світогляду письменниці. Жанрова особливість та провідні теми прози О.Кобилянської.)

- дослідження – трансформація (наприклад, дослідження учнями 9 класу трансформації образу матері в творчості Тараса Шевченка (Катерина – Ганна – Марія). Додаток 3 Жіноча доля, хто її розкаже?);

- дослідження – зіставлення (дослідження-зіставлення десятикласниками спільного і відмінного у зображенні незвичайного світосприйняття гуцулів, їх вірування і життя у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» та в екранізації повісті Сергія Параджанова. Додаток 4 Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття, про гуцульський край та вічні істини. Дослідження – зіставлення повісті Михайла Коцюбинського та її екранізації Сергієм Параджановим.);

- дослідження – моделювання (наприклад, створення портрету ідеальної дружини державного діяча майбутнього восьмикласниками в проекті «Видатні жінки в історії» за повістю Осипа Назарука «Роксоляна». Додаток 5 Роксолана - уособлений образ української жінки.).

         Серед різновидів шкільного дослідження можна виокремити: читацькі (читання літературних творів, накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів та власного сприйняття. Додаток 6 Символ образу гусей-лебедів за повістю.); бібліографічні (складання бібліографії з теми дослідження, анотацій до книг, підготовка картотеки); інсценування твору, «режисерський» коментар до мізансцен за прочитаними творами, розробка сценаріїв на основі літературного твору. Додаток 7 Жіночий образ українській літературі); біографічні (збирання та дослідження невідомих фактів із життя письменників, перекладачів. Наприклад, «Трагедія закоханого серця в ліричній драмі І.Я.Франка «Зів'яле листя»». Додаток 8 Трагедія закоханого серця в ліричній драмі І.Я.Франка «Зів'яле листя».); краєзнавчі (вивчення пам’ятних місць, матеріалів музеїв, пов’язаних із життям і творчістю письменників та перекладачів. Додаток 9 «Адреси дитинства, юності І.Ф.Франка» (Нагуєвичі, Дрогобич, Львів). Колиска Франкового генія (заочна екскурсія). заочна екскурсія «Адреси дитинства та юності І.Франка» та Додаток 10 Віртуальна екскурсія «Батьківщина Т.Г.Шевченка»); історичні (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі. Додаток 11 Велична пам'ятка слов'янської культури «Слово про похід Ігорів». Підсумковий урок.); літературознавчі (коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, дослідження з питань теорії літератури, аналіз наукових першоджерел, критичних матеріалів за темою дослідження. Додаток 12 А.Кащенко «Над Кодацьким порогом»).

         У філологічно обдарованих дітей, для яких характерні високий інтелектуальний рівень, навчальна активність та потяг до творчості, засобами науково-дослідницької діяльності розвиваю  вміння та навички, які потрібні для вирішення нестандартних завдань, самостійного дослідження конкретної наукової проблеми, у результаті чого вони зможуть отримати нову інформацію, ознайомляться з явищами і процесами, що суперечать загальним уявленням. Це стимулює їх до висування альтернативних припущень і здогадів, тобто до написання науково-дослідницької роботи.

         Науково-дослідницька робота філологічного спрямування – це самостійне наукове дослідження певної мовознавчої, літературознавчої проблеми, що відповідає науковим принципам і має чітку структуру, орієнтована на результат власного пошуку та висновки. Така робота має свої способи досягнення конкретних завдань, тобто методи: описовий, порівняльно-історичний, лінгвістичної географії, зіставлення, структурний, соціолінгвістичний.

         Науково-дослідницька робота структурно має такий вигляд: обґрунтування актуальності теми дослідження – визначення об’єкта і предмета дослідження – постановка мети і завдань дослідження – відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження – вибір методів дослідження – обробка й критичний аналіз результатів дослідження – формулювання висновків дослідження – бібліографія (список використаних джерел.

4. Результативність представленого досвіду

Під моїм керівництвом були написані науково-дослідницькі роботи учнями з української мови та фольклористики (Додатки 13 - 16), оскільки кінцева мета дослідницької діяльності - навчити школярів бачити проблеми і знаходити шляхи їх вирішення. Результативність захисту науково – дослідницьких робіт у МАН та участі вихованців у суспільно-гуманітарних та мовно-літературних конкурсах можна побачити в таблиці (Додаток 17).

         Філологічно здібні учні щорічно беруть активну участь у Всеукраїнському українознавчому конкурсі «Патріот» та Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник», у проведенні загальношкільних свят, присвячених Дню рідної мови та української писемності, Шевченківським дням, організовують літературні вечори, зустрічі з поетами рідного краю, етнографічні свята.

         Слід відзначити, що випускники, які займалися науково-дослідницькою діяльністю, продовжують навчання на філологічних та журналістських факультетах педагогічних університетів (Родькіна Альона, Куц Євгенія). А Родькіна Альона, наприклад, брала за основу для написання  курсової роботи  у вузі матеріали своєї науково-дослідницької роботи.

Отже, дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння й навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови й літератури та викликає позитивні емоції від досягнутого.

Висновки

Звичайно, кожен вчитель має право на вибір рівня активізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якості підготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих і виховних завдань уроку. Але на мою думку, за достатньої кількості часу можна забезпечити найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу.

         Безперечно, кожен учень має певний дослідницький потенціал, тому тільки така робота на уроках допоможе йому наблизитися до розуміння наукової картини світу, стати творчою особистістю.

         Таким чином, працюючи над упровадженням цього методу, я дійшла висновку, що дослідницька діяльність виражає провідні характеристики процесу творчого становлення учня на уроках української мови та літератури, ініціює здатність до самореалізації, самоаналізу та саморозвитку, визначає ефективність пізнавальної діяльності, допомагає сформувати гармонійно розвинену особистість, здатну логічно мислити, самостійно здобувати, структурувати й використовувати інформацію для забезпечення власних навчальних і життєвих потреб.

Із власного досвіду переконана, що саме через виконання науково-дослідницької роботи реалізовується потреба обдарованих учнів в самореалізації, коли наука допомагає відкрити шлях у новий, незвіданий і цікавий світ гіпотез та фактів, висновків і спостережень.